комірник


комірник
-ника, ч. Пр.
Той, хто наймає собі квартиру у когось.

Словник Лемківскої Говірки. . 2001.

Смотреть что такое "комірник" в других словарях:

  • комірник — Комірник: Комірник: квартирант, селянин, що не мав власної хати [46 2] люди, що живуть в чужій хаті, квартиранти [XIX] Панщину в Австрії зніс був властиво вже цісар Йосиф II патентом з д. 10 лютого 1789, котрим наказано, що від жовтня 1790 року у …   Толковый украинский словарь

  • комірник — іменник чоловічого роду, істота квартирант розм. комірник іменник чоловічого роду, істота працівник складу …   Орфографічний словник української мови

  • комірник — I ком ірник а, ч. Квартирант, винаймач житла. II комірн ик а/, ч. Той, хто завідує коморою, складом …   Український тлумачний словник

  • комірник — (комірниця) квартирант ( ка) …   Лемківський Словничок

  • комірниця — Комірниця, комірник: людина, що живе в комірнім (в найманій хаті) [2;XIII] …   Толковый украинский словарь

  • магазинер — а, ч., зах. Комірник, який заготовляє, складує і зберігає зброю, боєприпаси, продукти харчування, одяг тощо …   Український тлумачний словник

  • потужники — ів, мн. Категорія феодально залежної селянської бідноти в Україні та Білорусі в 15 16 ст. За своїм становищем були близькі до підсусідків і комірників …   Український тлумачний словник

  • магазинник — іменник чоловічого роду, істота комірник рідко …   Орфографічний словник української мови

  • шафар — ключник, комірник, прикажчик, економ, управитель див. шапар …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • маґазинєр — нєра, ч. Пр. Комірник, кладівщик …   Словник лемківскої говірки

Книги



Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.